Дослідницькі дані – будь-який матеріал, що був зібраний, спостережений, оброблений або створений з метою аналізу та на якому ґрунтуються висновки та результати дослідження.
Управління даними є важливою частиною будь-якого дослідницького проєкту та включає збір, організацію, збереження та безпеку, використання та обмін, архівування та довгострокове зберігання дослідницьких даних.
Якісно підготовлений План управління даними допоможе зібрати й упорядкувати дані під час і після проєкту та поширити результати наукових досліджень.
Ефективна практика організації даних полягає в створенні системи папок/файлів та розробці Угоди про іменування на початку вашого проєкту та послідовному слідуванні їй у ході дослідження. Використання логічної файлової структури зі змістовними іменами файлів заощадить ваш час, спростивши пошук і відстеження файлів. Використовуйте папки для групування досліджень за різними темами та формуйте ієрархічну структуру з кількома папками, які охоплюють ширші теми, з папками підпорядкування всередині них. Включіть текстовий файл Readme, що описує угоду про імена, які ви використовуєте, у свій каталог файлів.
Вільний доступ до даних потрібен для того, щоб інші могли оцінити, потенційно відтворити чи іншим чином використати те, що ви зробили. Дані досліджень слід архівувати у відкритих непатентованих форматах, щоб забезпечити тривалий доступ до файлів. Архівування та оприлюднення даних має здійснюватися відповідно до правових норм щодо конфіденційності особи, інформаційної безпеки, комерційної таємниці та прав інтелектуальної власності. Переконайтеся, що у вас є дозвіл на поширення даних з вашого проєкту. Обов’язково включіть пункт про поширення даних у ваші Форми згоди.
Ліцензуйте свої дані, щоб визначити, як інші можуть їх використовувати, змінювати та поширювати. Ліцензії на дослідницькі дані повинні встановлювати якомога менше обмежень на доступ та повторне використання. При поширенні дослідницьких даних використовуються переважно ліцензії Creative Commons.
Часові рамки для поширення даних зазвичай пов’язані з публікаціями, датами завершення проєкту або певними нормами у дисципліні. Однак поширення даних дослідження не слід плутати з публікацією статті, в якій будуть описані результати дослідження/експерименту. Є журнали, які публікують лише дані досліджень. Статті із даними рецензуються, як і традиційні статті в журналах, їх можна вказувати в резюме та накопичувати цитування. Це стимул для дослідників вкладати час і зусилля в підготовку своїх наборів даних для загального доступу.
У більшості випадків найкращим місцем для поширення даних є репозитарії даних. Публікація дослідницьких даних і супутніх метаданих у дослідницькому сховищі забезпечує їх довгострокове збереження, можливість пошуку та доступність.
Набір даних має бути процитований у списку джерел статті, а не лише неформально в тексті. Багато сховищ даних і видавців надають чіткі інструкції щодо цитування їх контенту. Якщо інформація про цитування не надається, можна створити цитату, дотримуючись загальноприйнятих вказівок.
