Дані відкритих досліджень включають, зокрема, цифрові та аналогові дані, як необроблені, так і оброблені, з супутніми методами, числові дані, текстові записи, зображення, аудіозаписи, протоколи, коди аналізу та робочі процеси, які можуть відкрито та багаторазово використовуватися, зберігатися та повторно поширюватись будь-якою особою за умови вказівки джерела. Дані відкритих досліджень знаходяться в оперативному доступі, зберігаються у зручному та придатному для подальшого використання людино- та машиночитаному форматі, що відповідає принципам належного управління та розпорядження даними, зокрема принципам FAIR (FAIR Data Initiative): відшукуваність (зручність пошуку), доступність, функціональна сумісність та можливість повторного використання. Дослідницькі дані підлягають регулярному куруванню та супроводу (Рекомендації з відкритої науки. ЮНЕСКО. 2021).

Дані можуть бути як необроблені, тобто отримані безпосередньо в результаті використання інструменту дослідження, так і вже оброблені. Дослідницькі дані можуть мати цифровий або нецифровий формат. Вони також включають інформацію про походження використаних даних, тобто як, де і коли та за допомогою яких інструментів вони були зібрані або створені (тобто охоплюють всю дослідницьку документацію). Крім того, дані дослідження також включають метадані (наприклад, назву набору даних, авторів, рік тощо), які є основним описом, що дає можливість ідентифікувати дані.

Тип даних дослідження залежить від дисципліни. Це можуть бути, наприклад:

• Текстові документи, електронні таблиці
• Скановані лабораторні зошити, польові зошити, щоденники
• Онлайн-анкети, стенограми, опитування чи кодові книги
• Цифрові аудіокасети, відеокасети та інші носії цифрового запису
• Відскановані фотографії або плівки
• Транскрибовані тестові відповіді
• Вміст бази даних (відео, аудіо, текст, зображення)
• Цифрові моделі, алгоритми, скрипти
• Задокументовані методології та робочі процеси
• Записи стандартних операційних процедур і протоколів
• Історичні документи
• Фізичні об’єкти (наприклад, зразки крові)

Відкриття доступу до дослідницьких даних забезпечує можливість перевірки результатів і повторного використання дослідницьких даних без додаткових витрат. Які саме і в якому обсязі дослідницькі дані робити відкритими, залежить від різних чинників, наприклад вимог фінансуючих організацій, працедавців, журналів тощо. Але рекомендовано завжди робити відкритими ті дані, які необхідні для перевірки результатів дослідження, представлених у науковій публікації. Слід приділяти належну увагу питанням, пов’язаним із конфіденційністю, захистом персональних даних, національною безпекою, комерційною таємницею і правами інтелектуальної власності третіх сторін відповідно до принципу «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно» (Директива Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2019/1024).

Дані є відкритими, якщо виконуються такі умови:

• відкрита ліцензія (наприклад, Creative Commons)
• вільний доступ
• відкритий машиночитаний формат