- Головна
- /
- Дослідження
- /
- Просування
Просування
Репозитарії для поширення дослідницьких даних та наукових публікацій
Пропонуємо ресурси, які автори можуть використовувати для поширення результатів своїх досліджень (препринтів, опублікованих матеріалів тощо), а також, для поширення дослідницьких даних.
Реєстр репозитаріїв, що містять наукові дані re3data.org
Мультидисциплінарний реєстр дозволяє легко ідентифікувати репозитарії (саме ті, що містять наукові дані, а не лише наукові публікації), визначити їх функціональні можливості та ступінь відкритості.
Електронний архів наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського (ElAKPI)
Наукові та освітні матеріали професорсько-викладацького складу, працівників, докторантів та аспірантів університету мають розміщуватися в ELAKPI для ефективного їх представлення у відкритому доступі.
Реєстрація користувача та розміщення матеріалів в ELAKPI (інструкція).
Інші репозитарії
Найбільший електронних архів препринтів з фізики, математики, астрономії та інформатики.
Репозитарій відкритий для усіх науковців, незалежно від галузі знань та джерел фінансування їхніх досліджень. Усі депозити зберігаються в CERN Data Centre. Кожен депозит Zenodo безкоштовно отримує DOI.
Репозитарій Zenodo. Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів.
Хмарний сервіс, створений для зберігання та управління науковими документами, що дозволяє безпечно керувати результатами власних наукових досліджень та зробити їх видимими, доступними і цитованими.
Figshare. Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів.
Складники іміджу науковця: ідентифікація
Створення унікальних профілів дослідника в ORCID, Google Scholar
Швидкий розвиток наукового цифрового контенту ускладнив пошук та ідентифікацію авторів конкретних досліджень. По-перше, десятки вчених з різних країн можуть мати однакові прізвища. По-друге, при перекладі іншими мовами одне й те саме прізвище в різних журналах може по-різному транслітеруватись. Водночас, розвиток міжнародних наукометричних баз потребує чіткої ідентифікації авторів. Для вирішення цих проблем створюються цифрові ідентифікатори авторів, які дозволяють поєднати автора з результатами його дослідницької діяльності.
Пропонуємо створити та актуалізувати профіль у популярних сервісах.
Інструкція з реєстраціїї профілю дослідника в ORCID
Рекомендації щодо створення облікового запису та коригування ідентифікатора ORCID
ORCID – відкритий, некомерційний проект для створення та підтримки реєстру унікальних ідентифікаторів дослідників, прозорого та повного способу представлення результатів науково-дослідної діяльності.
ORCID дозволяє:
- правильно ідентифікувати дослідника
- забезпечити зв’язок з іншими унікальними ідентифікаторами автора (AuthorID Scopus та ін.)
- надійно та однозначно зв’язати інформацію про дослідників з повними, точними та актуальними даними про їх науковий доробок.
ResearcherID – профіль автора в БД Web of Science. Профіль створюються автоматично, як тільки з’являється нова публікація в базі. Для того, щоб можна було редагувати профіль, автору необхідно зареєструватись в базі та підтвердити профіль. Підтверджені профілі мають біля прізвища зелену позначку.
ResearcherID дозволяє :
- сформувати список власних публікацій
- визначити власні наукометричні показники (індекс цитованості, h-індекс)
- асоціювати свій профіль з ORCID.
Інструкція з коригування авторського профілю в Scopus
AuthorID Scopus – авторський профіль в базі даних Scopus, що формується автоматично під час появи хоча б однієї статті науковця в базі.
AuthorID Scopus дозволяє:
– коригувати авторський профіль та об’єднати в ньому різні варіанти написання прізвища латиницею, обравши той, якому надає перевагу сам автор
– коригувати список публікацій автора в Scopus (видалити чужі та додати ті, яких бракує)
– визначити власні наукометричні показники (індекс цитованості, h-індекс).
Google Scholar– це безкоштовна спеціалізована пошукова система, що надає можливість авторам відстежувати бібліографічні посилання на свої статті та автоматично обрахувати деякі наукометричні показники. В КПІ ім. Ігоря Сікорського від 23.03.2016 діє Наказ № 2-40 «Про посилення наукової складової діяльності науково-педагогічних працівників НТУУ “КПІ”».
Інструкція зі створення профілю автора в Google Scholar.
Складники іміджу науковця: комунікація
Соціальні мережі для науковців
Академічна соціальна мережа, сервіси якої дозволяють ділитись документами, ставити і відповідати на запитання учасників, шукати нові можливості для співпраці. Подібно до Zenodo та figshare надає DOI для документів безкоштовно. Розраховує для користувачів свій власний індикатор RG Score.
Сервіс поєднує функціональні можливості бібліографічного менеджера та соціальної мережі для науковців. Допомагає шукати однодумців за дослідницькими інтересами та географічним розташуванням, створювати групи для обміну інформацією та спільної роботи. Надає статистику переглядів матеріалів і сторінок авторів.
Mendeley Web. Інструкція користувача.
Дослідники у Вікіпедії
Вільна енциклопедія «Вікіпедія» – популярний серед користувачів різного віку та соціального статусу ресурс, що використовується для пошуку інформації. У Вікіпедії є чимало сторінок, які можуть зацікавити дослідників, наприклад, про відомих вчених, про наукові події, наукові журнали тощо. Сторінки різноманітних понять можна доповнювати посиланнями на праці науковців, які зробили внесок у їхнє тлумачення.
Запрошуємо дослідників долучитися до редагування та створення сторінок у Вікіпедії. Консультанти Бібліотеки допоможуть:
- Створити/відредагувати сторінку дослідника в енциклопедії
- Створити/відредагувати сторінку в категорії «Видання КПІ»
- Додати основні праці на сторінку вченого
- Додати цитати на сторінки окремих понять
- Додати зображення
Для створення сторінки вченого КПІ необхідна наступна інформація: загальні відомості про вченого (рік та місце народження, науковий ступінь, наукове звання), коло наукових інтересів, основні дати життя та діяльності, інформація про освіту, трудову, наукову та громадську діяльність, доробок вченого, найважливіші наукові праці, нагороди, відзнаки.
Для створення сторінки видання КПІ необхідні загальні відомості про видання (дата створення, тематика, ISSN, періодичність, засновник, видавець), галузь та проблематика, редакційний штат, структура, політика доступу до статей, індексування в базах даних, контактна інформація.
Консультації щодо редагування та створення сторінок можна отримати в Центрі інформаційної підтримки освіти та досліджень (Бібліотека КПІ, 4 пов., зал № 4.4).
