- Головна
- /
- Дослідження
- /
- Публікація
Публікація
Оформлення тексту залежить від видання, де ви плануєте опублікувати статтю. Пропонуємо сервіси для вибору журналу для ознайомлення та публікації результатів досліджень, а також вимоги до структурування тексту, оформлення цитувань, списку використаних джерел тощо.
Вибір журналу
Знайдіть журнали, що публікують результати досліджень за вашим науковим напрямком, перегляньте показники впливовості:
Scimago Journal & Country Rank
Рейтинг журналів, що наводить комплекс бібліометричних показників на основі інформаційних ресурсів бази даних SciVerse Scopus корпорації Elsevier. Надає можливість оцінити ефективність діяльності наукового видання.
Як за допомогою сервісів Elsevier знайти журнал для публікації результатів наукового дослідження.
Рейтинг журналів за імпакт-фактором, який щорічно публікує компанія Clarivate Analytics на основі даних платформи Web of Science (доступ лише в локальній мережі КПІ ім. Ігоря Сікорського).
Manuscript Matcher в Master Journal List
Інструмент для пошуку журналів для публікації за назвою та/або анотацією рукопису серед видань, котрі індексуються в Web of Science Core Collection.
Знайдіть журнали відкритого доступу за вашим науковим напрямком у Директорії журналів відкритого доступу (DOAJ)
Видання КПІ ім. Ігоря Сікорського
Структура наукової публікації
Найбільш поширена структура наукової статті втілена в принципі IMRAD
Introduction, Methods, Results, and Discussion – міжнародний формат наукових статей
Кожна стаття має чітку структуру:
- Назва (Title)
- Анотація (Abstract)
- Ключові слова (Keywords)
- Вступ (Introduction)
- Методи (Methods)
- Результати (Results) And
- Обговорення (Discussion)
- Висновки (Conclusions)
- Література (References)
Назва – чітко окреслює головну ціль статті, починається з об’єкта дослідження, приваблює увагу читача.
Анотація – лаконічно відображає зміст тексту статті: цілі дослідження, основні аспекти, методи й результати. Має бути максимально інформативною та дещо провокуючою, аби зацікавити читача.
Ключові слова – це перелік основних термінів, розглянутих у статті.
Вступ (І) – окреслення ключової задачі, гіпотези. У вступі варто відповісти на питання: Що вже відомо про предмет дослідження? Що ми знаємо? Що ми розглянемо в конкретній статті?
Методи (М) – опис конкретних методів і матеріалів, що використовувалися в процесі дослідження; опис усіх факторів, що вплинули на отримані результати.
Результати (R) – ключовий розділ статті, наповнений конкретними тезами й аргументами. Таблиці, графіки, малюнки доречно розмістити саме тут.
Обговорення (D) – порівняння отриманих результатів з результатами попередніх досліджень теми; значення проведеного дослідження; чи підтверджують результати гіпотезу; подальша перспектива вивчення теми.
Висновки – відповіді на питання: Чи вдалося досягти мети дослідження? Яке значення мають результати? Чи мають результати практичне застосування? Які питання лишилися без відповідей?
Завершується наукова стаття списком усіх використаних джерел.
Оформлення списку використаних джерел
Міжнародні стилі цитування та посилання в наукових роботах: метод. рекомендації.
Зазначення ідентифікатора автора
Зазначення ідентифікатора, такого як ORCID, дає можливість надійно та однозначно поєднати наукову роботу з конкретним вченим.
Інструкція з реєстраціїї профілю дослідника в ORCID
Рекомендації щодо створення облікового запису та коригування ідентифікатора ORCID
ORCID – відкритий, некомерційний проект для створення та підтримки реєстру унікальних ідентифікаторів дослідників, прозорого та повного способу представлення результатів науково-дослідної діяльності.
ORCID дозволяє:
- правильно ідентифікувати дослідника
- забезпечити зв’язок з іншими унікальними ідентифікаторами автора (AuthorID Scopus та ін.)
- надійно та однозначно зв’язати інформацію про дослідників з повними, точними та актуальними даними про їх науковий доробок.
Безоплатна публікація
Міжнародні видавництва підтримують вчених України і пропонують можливість безоплатно або із суттєвою знижкою публікувати результати наукових досліджень у своїх виданнях відкритого та гібридного доступу (застосування APC waiver policy).
На платформі Research4Life створено спеціальну сторінку, на якій зібрано посилання на видавців, що практикують APC waiver policy та на відповідні інструкції на їхніх вебсайтах; правила у кожного видавництва можуть відрізнятись. Автори із країни групи A за класифікацією Research4Life, мають право на безоплатну публікацію у журналах видавництв з даного списку (Україна з 2023 р. входить в цю групу).
Сторінка оновлюється 1 раз на рік.
Міжнародний проєкт eIFL також налагодив низку домовленостей з видавцями, що готові забезпечити звільнення від оплати або знижену оплату за публікацію статей авторам з України. Деталі домовленостей з видавцями можна знайти за посиланням.
Повний список журналів, що погодилися приймати заявки на публікації завдяки співпраці з eIFL – за посиланням.
